Неділя, 02 серпня 2015 21:32

Святе Письмо - джерело для написання «Маленького Принца» Рекомендовані

«Маленький Принц», перший у списку літературної класики ХХ століття, має своє джерело у… Святому Письмі. Відомий в усьому світі Маленький Принц — це Христос, а його кохана Троянда — то сам Бог-Отець. Це коперніканське відкриття!

Коли Волт Дісней прочитав «Маленького Принца», він одразу ж відмовився від екранізації твору. «Двоє геніїв в одній студії — це забагато», — сказав він Орсону Веллсу, який прийшов до нього зі сценарієм за книжкою Антуана де Сент-Екзюпері. Може, і добре. Літературні критики донині згодні: «Маленький Принц» — найважливіший твір ХХ століття. І діти, й дорослі постійно бажають читати про героя, який запитує про те, звідки ми приходимо і куди йдемо, про сенс, причину й кінець буття.

«Ми подібні до транзитних пасажирів на шляху до вічності. Кожен з нас мріє про те, щоб одного дня зустріти Маленького Принца, який запалить перед нами зірки й відкриє серце», — пише Енцо Ромео в аналізі «Маленького Принца», який саме вийшов друком в Італії. Критик здійснив відкриття на рівні коперніканського перевороту: порівняв тексти «Маленького Принца» і Біблії та віднайшов у творі Сент-Екзюпері фрагменти Книги Мудрості, Пісні пісень, Книги Псалмів, Євангелія — зокрема, Нагірної проповіді та Восьми блаженств, а насамперед Страстей і смерті Христа. Бо то його відображенням у літературі є Маленький Принц.

Хліб ангелів

«Я саме читаю Біблію: яка ж сила і могутність простоти розповіді, а інколи сповнених поезії рядків! Десять Заповідей — це законодавство найвищого польоту. В кожному аспекті ці моральні повеління променюють красою і корисністю: це надзвичайно! Чи ти колись читала Книгу Приповідок або Пісню пісень? У цій книзі є все…» — пише Антуан де Сент-Екзюпері до мами. Він захоплений Божим задумом світу і планом спасіння. Переносить це у свої книжки. Безпосередньо звертається до Бога у творах «Цитадель» та «Нічний політ». Він — самітник за натурою, шукає сенсу людського існування. З трудом приймає своє помилки.

1943 рік, Антуан де Сент-Екзюпері лежить у клініці в Лос-Анджелесі. Опритомнює після операції. Він серйозно хворий після нещасного випадку три роки тому, коли його літак зазнав аварії над Гватемалою, під час рейсу між Нью-Йорком і мисом Горн. Він професійний льотчик і відомий письменник. Світ зачитується його «Нічним польотом» і «Планетою людей». За цю останню, зрештою, він навіть отримує гран-прі Французької академії. Його особисте життя, на жаль, не складається. Подружжя розпадається. Дружина, аргентинка Консуело, — жінка гарна, але безтурботна і марнотратна. Коли Антуан збирається виїхати в Африку, то не має навіть за що купити взуття, бо жінка спустила всі їхні гроші на біжутерію.

Протягом певного часу подружжя Екзюпері живе осібно одне від одного, проте письменник не погоджується на розлучення. Він вихований як католик. На жаль, він не раз впадає у людські слабкості, зав’язує швидкоплинні знайомства. Саме ці приятельки — оті «порожні троянди», про яких він пише у «Маленькому Принці». Консуело ж — та єдина, яка «під ковпаком» зберігає свіжість.

Письменник усвідомлює, що він надто багато часу проводить поза домом, що його любов до польотів уже зашкодила подружньому зв’язку. В лікарні він довгі години проводить за читанням казок та оповідань Ганса Крістіана Андерсена. Читає їхні перші, насичені євангельськими рисами версії. Казки данського письменника стають безпосереднім натхненням для створення книжки всього його життя. У «Маленького Принца» він вкладає всього себе, навіть робить власноруч ескізи малюнків. Екзюпері надихається фресками Мікеланджело із Сікстинської каплиці, від змія-боа починаючи (посилання на ілюстровану Буонаротті сцену зустрічі Адама і Єви зі змієм із Книги Буття, 6 розділ). Він багато думає, пише ночами, в тиші. У «Маленькому Принці» викладає питання, які непокоять його з дитинства, свою самотність, свої переживання пілота, стосунки з дружиною. Але також — свій захват Біблією та розпач над власними слабкостями.

У «Маленькому Принці» ніщо не сказано прямо. Бог тут прихований. Але делікатно присутній майже в кожному рядку казки. «Це Новий Завіт Сент-Екзюпері», — вважає Енцо Ромео. «Тут найбільш символічно сформульовано те, про що Екзюпері пише в “Планеті людей”. А саме — що єдиний хліб, якого він прагне як ліків від гріха та поживи для душі, це “хліб, яким живляться Ангели, хліб, яким є Ісус Христос”».

Найважливішого очима не побачиш

Що ми знаємо про «Маленького Принца»? Те, що ця книжка — для дорослих і дітей, про доростання до вірної любові, про дружбу, про відповідальність за іншу людину. Все це правда. Але ж це казка про Бога? Політкоректність літературних критиків велить мовчати на цю тему. Однак за маленькою постаттю білявого хлопчика, який мандрує між планетами, криється не тільки образ самого Екзюпері, як досі стверджували критики, але й Ісуса Христа. А троянда — це не тільки образ дружини письменника або матері автора, а сам Бог-Отець, за яким Маленький Принц тужить і до якого хоче повернутися після трудів земної подорожі. «То час, який ти провів зі своєю трояндою, робить так, що вона стає для тебе важливою», — повторює Маленький Принц. А Екзюпері у своїх нотатках до книжки підкреслює біля цього речення: «Тільки час, проведений з Богом, на молитві та в читанні Його Слова, дає мені сили. Бог важливий, якщо ти перебуваєш із Ним».

У казці Екзюпері використовує просту мову. Через повтори, порівняння і символічні образи він посилається на біблійні притчі Ісуса (зустріч із Купцем, Ліхтарником і Бухгалтером). Малий герой походить із невідомої планети, «не більшої за звичайне помешкання». Пілот надає їй номер Б-612, аби задовольнити цікавість дорослих, «закоханих у цифри». І ставить їм гіркий діагноз (зрештою, не тільки в цих рядках): «Коли ви кажете дорослим: я бачив прекрасний дім із червоної цегли, з геранню у вікнах і голубами на даху — вони неспроможні уявити цей дім. Їм треба сказати: я бачив дім за сто тисяч. Тоді вони вигукнуть: яка гарна будівля!»

Дія в «Маленькому Принці» розпочинається й завершується в пустелі. «Пустеля у розумінні Екзюпері — це не відхлань ані спалене сонцем пустирище, на горизонті якого не видно нічого, крім піску; це місце, де мандрує людська душа, де кожна думка й річ набирають нового значення, де все видно глибше», — зауважує Енцо Ромеро. У реальності траплялося, що Екзюпері доводилося внаслідок неполадок приземлятися в пустелі. У «Маленькому Принці» він цілеспрямовано використовує її образ і тим посилається на біблійну сценографію. Він прекрасно знає, що в пустелі Христос найповніше єднається з Богом-Отцем і тут бореться зі спокусами. Пустиня — це також парафраз прагнення людини, її шукань джерела води. «Ним є тільки Бог», — пише автор у нотатках до «Маленького Принца». Саме його записи допомогли прочитати казку в біблійному ключі. «“Маленький Принц” наповнений релігійними символами», — підкреслює Ромео. Змія це сатана. То її смертоносне жало стає причиною смерті героя. Баобаби, «дерева, високі, як храми», це символ дерева пізнання. Троянди — людські прагнення, а та єдина — Господь Бог. Пілот, із яким Маленький Принц постійно сперечається і дражнить його («Ти говориш як дорослі!» — це постійний докір героя пілотові, а ми ж не увійдемо до Царства Божого, доки не станемо, як діти…), завдяки Принцу «краще пізнає цю квітку» (а отже, через Христа ми пізнаємо Бога). «Пустеля красива (…) Але її прикрашає те, що десь у собі вона ховає криниці…» — каже малий герой, ідучи з пілотом. Після чого засинає. Тоді пілот занурюється у свою ніч духа. «Те, що мене найбільше зворушує в Маленькому Принці, це його вірність квітці, це образ троянди, який сяє в ньому, ніби пломінь світильника, навіть коли він спить», — роздумує він. Завдяки Маленькому Принцу, «так ідучи, над ранок відшукав криницю». Це один із найважливіших висновків пілота у книжці Екзюпері. У сцені розставання з малим приятелем він скаже, що вода, якої йому дали напитися, «була як музика (…) була така смачна…» У нотатках до цієї сцени Екзюпері наводить конкретне визначення біблійного фрагменту про зустріч Христа із самарянкою біля криниці. «Коли то спраглий, нехай прийде до Мене і зачерпне води живої».

Екзюпері читав уривки цієї казки своїм друзям в Америці. За фінал книжки, кажуть, він витримав із ними справжній бій. Вони не розуміли тонко прихованого сенсу твору. Впиралися, що книжка для дітей не може закінчуватися погано. «Це шаблон мислення дорослих, — відповідав письменник. — А діти натомість приймуть усе». Маленький Принц у фіналі помирає. Перед смертю, на яку чекає, він боїться і плаче. «Сьогодні увечері я боятимуся набагато більше…» — каже до пілота. Певно, тут не треба й наводити усім зрозумілий біблійний фрагмент. Так само, як і щодо діалогу: «Цієї ночі… я виглядатиму так, якби помирав. Не приходь на це дивитися», — каже мандрівник. Пілот тричі каже: «Я тебе не залишу». Екзюпері парафразує діалог Ісуса з Петром. Коли малий герой іде на певну смерть, то додає: «Я матиму вигляд мертвого, але це не буде правдою». А потім кидає, що «йде дуже далеко», і що «не може забрати з собою свого тіла. Воно надто важке» (очевидне передречення воскресіння). «Він повернувся на свою планету, бо після сходу сонця я не знайшов його тіла», — каже пілот про свого друга.

«Якщо прийде до вас усміхнене дитя із золотим волоссям — вгадайте, хто це. Не залишайте мене тоді в моєму смутку: будьте такі ласкаві, напишіть мені хутенько, що він повернувся». Екзюпері нотує: «Чекаю на Його остаточний прихід».

У тексті «Маленького Принца» не з’являється слово «Бог» чи ім’я «Ісус». «Однак хто прочитає цю книжку в христологічному ключі, — буде здивований, як сильно тут панує присутність Назарянина: тіла головного героя по його смерті не знайшли, подібно як і тіла розіп’ятого Ісуса», — пише Енцо Ромео. «У цьому творі Екзюпері виклав на папері свій захват і подив перед Таємницею Втілення. Він зробив це утаєно».

«Маленький Принц» вийшов друком 270 мовами й діалектами, як на сьогодні продано вже 140 млн. примірників. Його постійно перевидають. Антуан Марі Роже де Сент-Екзюпері не любив моралізувати. Йому, певно, вдалося найтонше переказати такому числу людей Добру Новину. Не безпосередньо, але засіявши зерно.

Йоанна Бонткевіч-Брожек, Gość Niedzielny

За матеріалами CREDO

Прочитано 1369 разів

Додати коментар

Захисний код
Оновити