Середа, 25 липня 2012 22:33

Цінуймо найдорожче

Вона поспішала на роботу. Йшла як завжди поспіхом, не надто роздивляючись довкола. Та раптом зупинилась. О жах, ледве її нога не ступила на шматок черствого хліба, який лежав прямо посеред доріжки, якою увесь час простували люди.

"Господи, вибач!", - подумала дівчина, зігнулася, піднесла шматочок хліба, обтерла і поклала збоку на траві. "Котрась із пташок побачить, прилетить і споживе", - подумала вона і вирушила далі.

Поодинокий випадок? Можливо... Ми живемо у такому світі, що не здатні помітити один одного, не те, що шматок хліба, киненого кимось на дорозі. Пригадуються слова однієї старенької жінки, моєї бабусі, яка говорила, що під час великого голоду люди із Східної України приходили до нас на Галичину. В той час вони ладні були їсти лушпиння від картоплі, не говорячи вже про хліб, якого не мали. Ми ж обманюємо себе, вважаючи себе бідними, коли хліб, який у Святому Причасті перемінюється у Тіло Христове, є так погорджений нами. Ми не є бідні матеріально. На жаль, бідні духовно. Звернімо свою увагу на хліб, дякуймо за нього Господу, цілуймо його і не кидаймо під ноги один одному.

Прочитано 5796 разів

Додати коментар

Захисний код
Оновити