П'ятниця, 22 червня 2018

Ефективне спілкування з дитиною-школярем

Часто батьки звертаються до психолога з проблемою відсутності порозуміння з дитиною, споживацьке відношення дитини до батьків і просять поради, як краще спілкуватися з дитиною.

Замість порад, пропонуємо наступний діалог.

Син: Я хочу ігрову приставку ХВОХ.

Мама: Навіщо вона тобі?

Син: Я буду гратися. Це класно. Там можна рухатися.

Мама: А чому в тебе все ще її нема?

Син: Тому що ти не купуєш!

Мама: А чому я не купую?

Син: Тому що в тебе нема грошей.

Мама: Зовсім-зовсім нема?

Син: Є, але на ХВОХ ти їх не витратиш.

Мама: А чому?

Син: Тому що ти їх витрачаєш на інші речі.

Мама: На які?

Син: Напевно, на більш потрібні.

Мама: Що може змінити ситуацію?

Син: Якщо ми будемо менше витрачати.

Мама: Від чого ти готовий відмовитися заради ХВОХ?

Син: Від кіно і цукерок.

Мама: Можеш порахувати, скільки за місяць зекономиш таким чином?

Син: Близько тисячі.

Мама: Скільки місяців будеш таким чином збирати на ХВОХ?

Син: Півтора року.

Мама: Можеш почекати півтора року? Пожити півтора року без кіно і цукерок?

Син: Ні.

Мама: Є ще ідеї?

Син: Я піду працювати.

Мама: Куди тебе візьмуть працювати в 11 років? Хто буде тобі платити?

Син: Нікуди... Не знаю...

Мама: Поки ти цього не знаєш, поки не придумав, як заробляти гроші, що ще ти можеш запропонувати для досягнення мети?

Син: Тобі треба більше заробляти.

Мама: Прекрасно. Можеш підказати, як мені більше заробляти?

Син: Більше працювати.

Мама: А де мені взяти на це час?

Син: Щось інше не робити.

Мама: Наприклад? Не спати, не їсти, не відпочивати я не можу. На що ще йде мій час?

Син: Ще ти ходиш в магазин, готуєш, миєш посуд.

Мама: Що ще?

Син: Ще пилососиш.

Мама: Що з цього всього я можу не робити? Хто буде робити це замість мене?

Син: Я можу пилососити, мити посуд.

Мама: Супер! Я якраз збиралася купувати посудомийку. Вона коштує стільки ж, скільки й ХВОХ. Але якщо посуд митимеш ти, то посудомийка мені не потрібна. Ти готовий мити посуд кожен день, якщо ми купимо ХВОХ?

Син: Звичайно!

Мама: Ти готовий мити посуд півроку, поки ми знову не назбираємо на посудомийку?

Син: Готовий.

Мама: А якщо ти не виконаєш домовленість? Якщо я куплю ХВОХ, а ти відмовишся мити посуд? Як мені тоді поступити?

Син: Ну, буде чесно, якщо ти забереш у мене ХВОХ.

Мама: А якщо ти награєшся за два дні, ХВОХ тобі набридне і ти перестанеш мити посуд? У мене тоді не буде ні грошей на посудомийку, ні чистого посуду. Що я буду відчувати? Що б ти відчув на моєму місці?

Син: Що мене обдурили.

Мама: Ти будеш далі продовжувати вірити людині, яка тебе обдурила?

Син: Ні.

Мама: Будеш далі з нею про щось домовлятися, щось для неї робити?

Син: Ні.

Мама: Ти матимеш ще якісь бажання, після того, як отримаєш ХВОХ?

Син: Звичайно.

Мама: Тобто, ти розумієш, що якщо ти, отримавши ХВОХ, порушиш умови нашої домовленості, то подальші твої бажання я не буду намагатися виконати? Ти розумієш, що в твоїх інтересах виконувати умови договору?

Син: Звичайно.

Мама: Що може завадити тобі виконати умови?

Син: Я можу втомитися.

Мама: Як пропонуєш вирішувати проблему?

Син: Давай у мене буде вихідний від посуди в неділю.

Мама: Добре. Домовилися?

Син: Домовилися.

 

Порівняйте з іншим діалогом:

Син: Я хочу ХВОХ.

Мама: Давай я куплю, але за це ти завжди будеш мити посуд протягом року, крім вихідного дня. А якщо не будеш, то я тобі більше ніколи нічого не куплю.

Начебто домовленість за фактом та сама. Але результат - різний. У другому випадку умови дитині нав'язані дорослим. У першому випадку - дитина сама (за допомогою навідних запитань) прийшла до домовленості, а значить рівень усвідомленості і відповідальності за дотримання умов договору буде вищим. І ще дитина отримала досвід розв'язання життєвого завдання.

За матеріалами сайту

 

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter