Неділя, 01 жовтня 2017 20:27

Операторе, Будьте Ласкаві…

Це неймовірно щира історія, яка ще раз доводить, що головне в світі – доброта!

Для нас не так вже й важливе матеріальне становище, високий соціальний статус і престиж. Адже без тепла, любові і доброти в серці досягти цього ніяк не вийде.

Свого часу Пол Віллард написав приголомшливу розповідь «Старий телефон».

 

Операторе, Будьте ласкаві…

Я був зовсім маленьким, коли у нас в будинку з’явився телефон – один з перших телефонів у нашому місті. Пам’ятаєте такі великі кабіни-апарати? Я був ще занадто малим, щоб дотягнутися до блискучої слухавки, що висіла на стіні, і завжди зачаровано дивився, як мої батьки розмовляли по телефону. Пізніше я здогадався, що всередині цієї дивовижної слухавки сидить чоловічок, якого звуть: Оператор, Будьте Ласкаві.

І не було на світі такої речі, якої б чоловічок не знав. Оператор, Будьте Ласкаві знала все – від телефонних номерів сусідів до розкладу поїздів.

Мій перший досвід спілкування з цим "джином у пляшці" стався, коли я був один вдома і вдарив палець молотком. Плакати не було сенсу, бо вдома не було нікого, хто б мене пожалів. Але біль був нестерпним. І тоді я приставив стілець до телефонної слухавки, що висіла на стіні.

– Оператор, Будьте Ласкаві.

– Слухаю.

– Знаєте, я вдарив палець… молотком…

І тоді я заплакав, бо у мене з’явився слухач.

– Мама вдома? – запитала Оператор, Будьте Ласкаві.

– Немає нікого, – пробурмотів я.

– Кров йде? – запитав голос.

– Ні, просто дуже болить.

– Є лід у будинку?

– Так.

– Зможеш відкрити ящик з льодом?

– Так.

– Приклади шматочок льоду до пальця, – порадив голос.

Після цього випадку я за будь-чим дзвонив Оператору, Будьте Ласкаві. Я просив допомогти зробити уроки і дізнавався у неї, чим годувати хом’ячка. Одного разу наша канарейка померла. Я відразу зателефонував Оператору, Будьте Ласкаві й повідомив їй цю сумну новину. Вона намагалася заспокоїти мене. Мені було важко і я запитав:

– Чому так має бути, що гарна пташка, яка приносила своїм співом нашій родині стільки радості, повинна померти і перетворитися в маленький клубок, покритий пір’ям, що лежить на дні клітки?

– Пол, – сказала вона тихо, – завжди пам’ятай: є інші світи, де можна співати.

І я якось відразу заспокоївся. Наступного дня я зателефонував, як нічого й не було і запитав, як пишеться слово fix.

Коли мені виповнилося 9, ми переїхали в інше місто. Я сумував за Оператором, Будьте Ласкаві й часто згадував про неї, але її голос належав старому великому телефонному апарату в моєму колишньому будинку і ніяк не асоціювався у мене з новеньким блискучим телефоном на столику в кімнаті.

Підлітком я теж не забував про неї: пам’ять про захищеність, яку давали мені ці діалоги, допомагала мені в моменти нерозуміння й розгубленості. Уже дорослим я зміг оцінити, скільки терпіння і такту вона проявляла, розмовляючи з малюком.

Через кілька років, після закінчення коледжу, я проїздом був у своєму рідному місті. У мене було всього півгодини до пересадки на літак.

Не думаючи я підійшов до телефону-автомату і набрав номер. Дивно – її голос, такий знайомий, відповів.

І тоді я запитав:

– Чи не підкажете, як пишеться слово fix?

Спочатку – довга пауза. А потім – відповідь, спокійна і м’яка, як завжди:

– Думаю, що твій палець вже зажив до цього часу.

Я засміявся:

– О, це дійсно ви! Цікаво, чи здогадувалися ви, як багато значили для мене наші розмови!

– А мені цікаво, – сказала вона, – чи знав ти, як багато твої дзвінки значили для мене. У мене ніколи не було дітей, і твої дзвінки були для мене такою радістю.

І тоді я розповів їй, як часто згадував про неї всі ці роки, і запитав, чи можна нам буде побачитися, коли я приїду в місто знову.

– Звичайно, – відповіла вона. – Просто подзвони і поклич Саллі.

Через три місяці я знову був проїздом в цьому місті. Мені відповів інший, незнайомий голос:

– Оператор.

Я попросив покликати Саллі.

– Ви її друг? – запитав голос.

– Так, дуже давній друг, – відповів я.

– Мені дуже шкода, але Саллі померла кілька тижнів тому.

Перш ніж я встиг покласти слухавку, вона сказала:

– Зачекайте хвилинку. Вас звати Пол?

– Так.

– Якщо так, то Саллі залишила записку для вас на той випадок, якщо ви зателефонуєте… Дозвольте мені прочитати її вам?

– Так.

– … в записці сказано: «Нагадай йому, що є інші світи, в яких можна співати. Він зрозуміє».

Я подякував їй і повісив слухавку.

За матеріалами сайту

Прочитано 225 разів

Додати коментар

Захисний код
Оновити